🔥Вподобали «Жовті Кеди»? Підтримайте розвиток каналу! 👉Patreon: www.patreon.com/zhovtikedy 👉Банка: send.monobank.ua/jar/75SS4tNRwy Або - спонсоруйте на RUclips!🤩
Пані Юлія! Дякую за вашу працю. Обожнюю ваші кеди😊 Живу на Харківщині. Родину розкидала війна. Молодший син воює. Ви як ковток свіжого повітря. Все цікаво! Працюйте, не зникайте!❤❤❤
Як мама підлітка з аутизмом хочу щиро подякувати за цю розмову! Щаслива, що люди з аутизмом стають більш видимими в Україні. Дивлячись і читаючи дописи Анни, не втрачаю надії, що і у мого сина все буде добре.
Я запідозрила "це" у себе у свої 57, уже у еміграції, у Мюнхені. Скажу вам, мама аутиста, що аутисти дуууже настирливі. Якщо їм чогось дууукже треба, вони довго-довго товчуть в одну точку і добиваються успіху... Тут , у Німеччині, принаймні😊😊😊... Тому у вашого сина ВЕЛИКІ ШАНСИ, ЯК МІНІМУМ, У КАПІТАЛІСТИЧНОМУ СВІТІ...
Не втомлюся дякувати Анні за адвокацію всіх аутистів України, і щаслива що у спільноти є такий голос ❤ дякую, Юліє, за запрошення Анни до себе. Окремо щаслива за Виноградарськи їбеня :) пам'ятаю ти дивні скульптури з дитинства, вони виглядали ніби плавлений кольоровий віск.
Дякую Юлії Бориско за таку гостю та за неймовірну розмову! За те, що висвітлюєте такі теми на загал. Що робите інформацію про аутизм та аутичних дітей/людей доступною. Велика повага до Анни, що розклала все по полицях та продовжує це робити! 🙋♀️❤️
Дуже дякую за інтерв'ю ❤було цікаво! Я тепер краще буду розуміти свого сина, йому 21. Зацікавилась цією темою ще після інтерв'ю з Петром Черноморцем, а зараз прямо зрозуміла,що в мене така дитина і знаю де шукати інформацію та що я на правильному шляху до порозуміння 😊
яка крута гостя! Дуже цікаво. Нарешті підіймають тему аутичності. Було б дуже круто побачити гостю з РДУГ. Саме дівчину, бо у чоловіків інакші прояви з дитинства. А про жіночий РДУГ у дорослому віці дуже мало досліджень(
Я не фахівчиня, але маю, на мою думку, життєвий досвід, бо підозрюю прояви у свого чоловіка (не для того, щоб поставити йому діагноз, а я банально його стала розуміти, коли знайшла інформацію). Так ось щодо того, що такі особливості є в усіх - правда, однак важливим тут, як на мене, є ще систематичність їх прояву та можливість контролювати. Він погано переносить крик, шум, метушню тощо. Якщо це триває довше, ніж він може витримати, то у прямому сенсі він закипає та втрачає контроль. Так відбувається завжди в подібних ситуаціях. Допомагає лише повна зміна обстановки, та й то не відразу - потрібен час для врівноваження. І відбувається так в подібних ситуаціях завжди за тим самим сценарієм. Нещодавно я, наприклад, у магазині теж роздратувалася, бо мені постійно чогось заважали люди. Зі мною це сталося чогось саме в той день, чогось я так зреагувала саме на людей. Тобто в інший день точно в цій самій обстановці (як це завжди й було) мене люди не дратують, я умовно легко переношу шум, мені не хочеться втекти від крику тощо. Тому, так, прояви є в кожного, але є люди, у яких вони систематичні й повторюються завжди у схожих ситуаціях, а в більшості - ситуативні й можуть ніколи не повторитися, а тим паче за тим самим сценарієм, навіть у тій самій ситуації. Плюс, за моїми спостереженнями, здатність контролювати відрізняє нормотипових людей від аутичних. Щодо крайнощів - не завжди це є показником. Певний час від шуму й метушні чоловік може просто нервуватися (буде схоже на людину, у якої поганий день і вона собі чогось бубнить чи нервує, чим псує настрій іншим); якщо в цей період вдається змінити обстановку, то до крайнощів не дійде. Але якщо не встигнути або не мати змоги, то справді вияв набуде неконтрольованого й доки не пройде пік, то не допоможе нічого, ні розмови, ні спроби переключити на інше заняття - лише дочекатися, коли спаде напруга. А ще можливість порівняти особисті досвіди. Наприклад, якщо мене здебільшого не виводять з рівноваги шум і скупчення людей, а інколи це стало чинником роздратування, то я можу усвідомити, як це бути спокійною в натовпі й бути нервовою в натовпі. Тобто я маю власні різні досвіди. І може відрефлексувати, що саме стало основним чинником напруги (очевидно, не власне натовп, бо переважно він не нервує). Якщо ж людину завжди виводить з рівноваги натовп, то в неї є єдиний власний істинний досвід, відповідно вона, грубо кажучи, не може зрозуміти, як може бути по-іншому та що саме вона може зробити, аби «виправити» свою поведінку.
Дівчатка, дуже приємно, слухати досвічених людей з освітою людей, які знають свою справу велике вам спасибі, зараз кожна невдаха ворожить, таро, нумерологія чи психолог)))) користуються обстановкою, що склалася в країні. Дякуємо вам за інформацію.
Я Вам безмежно дякую за цей випуск ❤я мама хлопчика з аутизмом і я мрію щоб знання про аутизм і інші особливості розвитку розповсюджувалися. Я мрію щоб наше суспільство мало розуміння що таке нейровідмінна людина і це хоч маленький, але крок до цього ❤ сподіваюсь інші блогери і канали теж побачать це і зроблять подібні випуски. Сердечно дякую 🙏
Підозрювала у себе аутизм. Але ця героїня дуже складно все розкладає по поличках, при цьому викликаючи неймовірну симпатію до себе. То може і для мене не все втрачено?.. Дякую, що запросили саме її ❤️❤️
Дуже корисна розмова ❤ На часі вчитися поводитися з іншими людьми як Люди- з повагою і бажанням допомогти. Такі відео допомагають зрозуміти, що саме ми можемо зробити для людей з інклюзією 🫶. Побільше таких гостей! 🙏🙏💙💛👍👍👍
Дякую за цінний контент. Імовірно, починається переоцінка суспільних цінностей, оскільки людей, які мають ті чи інші «відхилення» від конвенційної суспільної норми стало уже настільки багато, що вони вже своєю присутністю формують нову норму.Порівняймо це з прогнозами лікарів, які твердять, що 2050 року кожен другий новонароджений буде аутистом
Дуже, навіть не знаю яке слово підібрати, зворушливо.😊 По своїй роботі, один час, багато зустрічався з аутистами, але таку унікальну людиною бачу вперше. Щастя вам!
Ну на дорозі я не заклякаю, але всі інші ознаки про мене, і дивно, я знав багато на перед, про що розповідатиме гостя. От коли щось починала казати, то знав про що говоритиме далі.
В провінційному місті питання аутизму чи дітей з особливими потребами -це біда. Тільки любов і розуміння в сімʼї рятує, на жаль. Я навчаю свою дитину-прости собі і прости іншим, вони не тямлять, що роблять.
Навіть в наші складні часи у аутичних людей є можливість хоча б бути почутими. Навіть не уявляю як складно було в радянські часи, коли людина не могла не піти на роботу, наприклад
Уже вдруге потрапляю на інформацію про аутизм. Запідозрила у себе це у моїх 57 років, перебуваючи на самоті у... Мюнхені. І спілкуючись 95% лишень по-німецьки... У мене саме такі залежні стосунки з моїми чоловіками були ... Важко, дуже важко в дитинстві і юності іти на контакт, зближуватись... Краще завжди самій, самій з собою було цікаво і нетравматично...
Гіпер чи гіпочутливість до певних подразників часто і є аутичними проявами. А окремо сенсорні чутливості і є частиною нейровідмінності - серед аутизму, РДУГ та інших варіацій незвичної діяльності ЦНС
Так. Загалом аутична людина і людина в аутичному спектрі - найкоректніші терміни назагал. Дорослі аутичні люди часом надають перевагу терміну "аутист/ка", хоч для декого це таки може бути образливим. "З аутизмом" вважається некоректним, оскільки нейровідмінність неможливо "відділити" від людини - це не хвороба, без якої людина може себе відчувати інакше
Як здивувалися би дівчата, що все це повʼязано з їх «половинками» чоловічої статі. І саме з патологіями мовлення (поганими, повторюваними словами) хлопців-«половинок», які молодші за них на 10-16 років.
У фейсбуці група "Спитай аутиста" - де дорослі аутисти відповідають на питання батьків аутичних дітей про аутизм, здебільшого. "Аутизм по-дорослому" - група у фейсбуці дорослих аутистів, де вони комунікують і спілкуються між собою
Я дивлюсь в очі своїм батькам і друзям аутистам, але не всіх торкаюсь. Питання доторків більше залежить від тактильної чутливості. Є ті, кому обійматись геть ні, ні з ким. Є ті, хто визнає лише від близьких і санкціоновані.
Доброго дня. Важлива тема, але поганий приклад людини з аутизмом. Так само, як і з Черноморцем. Таких людей з РАС( або аспергерів)приблизно 10-15% , а про інших дуже мало інформації. Майже немає інформації яка могла допомогати сім'ям з іншими 85% аутистів... Нажаль знаю на особливому досвіді. Але нехай буде, хочь така інформація, дякую.
"Аспергери" - це застаріла термінологія. Як і "високо" чи "низькофункціональність". Кожна аутична людина стикається з величезною кількістю викликів щоденно - і можливість розповісти іншим від першого обличчя, що таке бути аутистом - дуже важливо для суспільства загалом. Аутичні люди мають говорити про себе, самоадвокація важлива. Для сімей з аутичними дітьми є групи підтримки, а коли розмова саме про аутизм - слухати таки варто дорослу аутичну людину
Дуже цікаво слухати цю гарну дівчину так само, як і Петра Чорноморця. Але у них зараз навіть Марцинковський навряд чи зміг діагностувати аутизм, або РАС. Приємно дивитися на ці успішні історії, але вони не мають жодного відношення до проблем дітей та сімей з дітьми з аутизмом. Це моя особиста думка.
@@user-tu3jp8re5iЦе доволі знецінююче - вважати, що якщо людина здатна говорити - вона приклад "успішної історії аутиста". Проблем значно більше й вони дуже різні, дуже часто вербальні аутисти мають ті ж самі проблеми у побуті, що й невербальні
Ну, ми з Марценковськими обидвома знайомі, і з старшим і з молодшим. Старший взагалі особисто всі тексти мої поширює і каже що згоден із кожним словом, і наживо теж. Молодший один із напевно вже п'яти хто на прийомі, хоча я за іншим зверталась, спершу писав РАС, а потім уже все інше. Тут не вгадали) Але публічні виступи це вибір між двома стільцями - виглядати достатньо схоже на невербальну дитину, але через це ж і не змогти донести стільки фактажу, скільки варто донести, або ж виглядати "як звичайна людина", але багато сказати, і сказати щоб почули. Я обираю друге, розуміючи, що будуть коментарі штибу "ця людина не виглядає як моя дитина, її аутизм неправильний або його нема", але це свідомий вибір, бо бути почутою і зрозумілою мені важливіше, ніж чергова валідація мого аутизму від нейзнайомців. Валідації мені в інших життєвих ситуаціях більш ніж достатньо, а от якісної інформації як для батьків, так і для дорослих, на жаль, недостатньо.
А от з інформацією дорослі, які вільно говорять усно, і можуть допомогти. Тому що старі діагнози Аспергер і Каннер об'єднали в один РАС саме тому, що всі інші досвіди, які не стосуються мовлення - мають ту саму природу. Сенсорні особливості, рутини, стими, ехолалії, перевантаження, переживаються подібно, просто одні можуть про це говорити, а інші ні. Або одні можуть це маскувати, контролювати, а інші ні. Те чи людина може контролювати, і си мже комунікувати визначатиме різницю потреби в підтримці, різницю в потребі в інвалідності, тьюторі, соц. допомозі - але в суті своїй це один і той самий стан. Коли дорослий який розмовляє усно, читає книгу чи пости дорослого, який не говорив до 4-5 років, або який взаємодіє через AAC - він все одно буде впізнавати свої стани.
Я би казала, але не всім комфортно так. І людям з медично-виховної сфери, і самим підліткам/дорослим. Наразі калька з autistic person це компроміс між звичним канцеляритом "людина з.." і "не обзивайте мене / мою дитину аутистом, дауном чи ще чимось".
@@neurodeerversity мабуть будучи дотичним до цієї сфери людина інакше сприймає. Бо бачить в якому контексті і з якою емоцією ці слова використовуються. Дякую.
@@neurodeerversity Ви дуже цікава людина, й дуже начитана. Вибачте, що витрачаю Ваш час, але Вам точно треба постійно "маскуватись"? Звучить як перманентна неможливість розслабитись і бути собою, це важко.
@@Barlog2012 Мені подобається, як маскування описує ютуберка I'm Autistic, Now What? у відео "But what does Masking feel like from the Inside?". Там про неможливість розслабитись і бути собою добре сказано. І про те, до скількох ментальних розладів призводить постійна неможливість бути собою, на щастя вже є дослідження. Наскільки активне багаторічне маскування аутичних рис корелює з розвитком тривожної, депресивної симптоматики, ОКР, вигорання, самогубних намірів... А якійсь мірі всім доводиться постійно, якщо враховувати, що деякі звичні міжлюдські речі, як-от усна мова, можуть не бути найбільш бажаним способом взаємодії.
А что плохого в том, чтобы быть аутистом? Ну аутист, и аутист. Я бы не скрывал, наверное. Но завидую возможности запоминать много фактов и информации. Для меня запомнить хоть что-то из прочитанной книги - большая проблема. (
Доросла людина в Україні, навіть офіційно діагностована, як аутист - не отримає інвалідність. І це приносить значно більше шкоди реальним аутистам, аніж могло б принести користі "псевдо" аутистам.
🔥Вподобали «Жовті Кеди»? Підтримайте розвиток каналу!
👉Patreon: www.patreon.com/zhovtikedy
👉Банка: send.monobank.ua/jar/75SS4tNRwy
Або - спонсоруйте на RUclips!🤩
Пані Юлія! Дякую за вашу працю. Обожнюю ваші кеди😊 Живу на Харківщині. Родину розкидала війна. Молодший син воює. Ви як ковток свіжого повітря. Все цікаво! Працюйте, не зникайте!❤❤❤
Яка неймовірна гостя! Дяка Юлії за вибір гості і глибоку підготовку до інтерв'ю. Дяка Анні за розум, професійність, красу і посмішки.
Фантастична гостя, дякую. Дуже важлива розмова!
Як мама підлітка з аутизмом хочу щиро подякувати за цю розмову! Щаслива, що люди з аутизмом стають більш видимими в Україні. Дивлячись і читаючи дописи Анни, не втрачаю надії, що і у мого сина все буде добре.
Я запідозрила "це" у себе у свої 57, уже у еміграції, у Мюнхені. Скажу вам, мама аутиста, що аутисти дуууже настирливі. Якщо їм чогось дууукже треба, вони довго-довго товчуть в одну точку і добиваються успіху... Тут , у Німеччині, принаймні😊😊😊... Тому у вашого сина ВЕЛИКІ ШАНСИ, ЯК МІНІМУМ, У КАПІТАЛІСТИЧНОМУ СВІТІ...
Дякую, що познайомили з дівчиною і її цікавим особливим світом. Сподіваюсь у неї все вийде в її бажання і планах
Не втомлюся дякувати Анні за адвокацію всіх аутистів України, і щаслива що у спільноти є такий голос ❤ дякую, Юліє, за запрошення Анни до себе. Окремо щаслива за Виноградарськи їбеня :) пам'ятаю ти дивні скульптури з дитинства, вони виглядали ніби плавлений кольоровий віск.
Дякую Юлії Бориско за таку гостю та за неймовірну розмову! За те, що висвітлюєте такі теми на загал. Що робите інформацію про аутизм та аутичних дітей/людей доступною. Велика повага до Анни, що розклала все по полицях та продовжує це робити! 🙋♀️❤️
Дякую за таку цікаву гостю.
А в кінці аж сльози 🫶🫶🫶🫶. Клас! Дівчатка, ви класні! Гість - неймовірна!! ❤
❤
Дякую, Юліє! Вкотре отримала задоволення від перегляду і багато нових знань! До нових випусків🎉
Дуже дякую за інтерв'ю ❤було цікаво! Я тепер краще буду розуміти свого сина, йому 21. Зацікавилась цією темою ще після інтерв'ю з Петром Черноморцем, а зараз прямо зрозуміла,що в мене така дитина і знаю де шукати інформацію та що я на правильному шляху до порозуміння 😊
Краще пізно ніж ніколи, але дивно що ви зараз усвідомили. Такі діти одразу відрізняються. Може ви приховуєте таким чином ваші непорозуміння?
Дуууже актуальна тема,якби Я раніше мала такі знання,як має героїня сюжету.
Дякую за гостю )
Це корисно
гарний талант у вас засвічувати яркіх людей ))
яка крута гостя! Дуже цікаво. Нарешті підіймають тему аутичності. Було б дуже круто побачити гостю з РДУГ. Саме дівчину, бо у чоловіків інакші прояви з дитинства. А про жіночий РДУГ у дорослому віці дуже мало досліджень(
С рдуг+ рас.
Так!
Дякую за неймовірну розмову! Дізналася безліч нового, закралися певні підозри стосовно себе 😁. Натхнення і сил!
Мені здалося, що такі особливості є в кожного, але тут про якісь сильні прояви, крайнощі, що не дають жити
Я не фахівчиня, але маю, на мою думку, життєвий досвід, бо підозрюю прояви у свого чоловіка (не для того, щоб поставити йому діагноз, а я банально його стала розуміти, коли знайшла інформацію). Так ось щодо того, що такі особливості є в усіх - правда, однак важливим тут, як на мене, є ще систематичність їх прояву та можливість контролювати. Він погано переносить крик, шум, метушню тощо. Якщо це триває довше, ніж він може витримати, то у прямому сенсі він закипає та втрачає контроль. Так відбувається завжди в подібних ситуаціях. Допомагає лише повна зміна обстановки, та й то не відразу - потрібен час для врівноваження. І відбувається так в подібних ситуаціях завжди за тим самим сценарієм.
Нещодавно я, наприклад, у магазині теж роздратувалася, бо мені постійно чогось заважали люди. Зі мною це сталося чогось саме в той день, чогось я так зреагувала саме на людей. Тобто в інший день точно в цій самій обстановці (як це завжди й було) мене люди не дратують, я умовно легко переношу шум, мені не хочеться втекти від крику тощо.
Тому, так, прояви є в кожного, але є люди, у яких вони систематичні й повторюються завжди у схожих ситуаціях, а в більшості - ситуативні й можуть ніколи не повторитися, а тим паче за тим самим сценарієм, навіть у тій самій ситуації. Плюс, за моїми спостереженнями, здатність контролювати відрізняє нормотипових людей від аутичних.
Щодо крайнощів - не завжди це є показником. Певний час від шуму й метушні чоловік може просто нервуватися (буде схоже на людину, у якої поганий день і вона собі чогось бубнить чи нервує, чим псує настрій іншим); якщо в цей період вдається змінити обстановку, то до крайнощів не дійде. Але якщо не встигнути або не мати змоги, то справді вияв набуде неконтрольованого й доки не пройде пік, то не допоможе нічого, ні розмови, ні спроби переключити на інше заняття - лише дочекатися, коли спаде напруга.
А ще можливість порівняти особисті досвіди. Наприклад, якщо мене здебільшого не виводять з рівноваги шум і скупчення людей, а інколи це стало чинником роздратування, то я можу усвідомити, як це бути спокійною в натовпі й бути нервовою в натовпі. Тобто я маю власні різні досвіди. І може відрефлексувати, що саме стало основним чинником напруги (очевидно, не власне натовп, бо переважно він не нервує). Якщо ж людину завжди виводить з рівноваги натовп, то в неї є єдиний власний істинний досвід, відповідно вона, грубо кажучи, не може зрозуміти, як може бути по-іншому та що саме вона може зробити, аби «виправити» свою поведінку.
Дівчатка, дуже приємно, слухати досвічених людей з освітою людей, які знають свою справу велике вам спасибі, зараз кожна невдаха ворожить, таро, нумерологія чи психолог)))) користуються обстановкою, що склалася в країні. Дякуємо вам за інформацію.
Дякую за корисний контент. Нехай квітне український ютуб
Дякую за цікаву гостю і цю розмову.
Дуже-дуже дякую за ефір, за гостю Анну.❤
Дякую, що познайомили з таким спеціалістом. Зочеться більше в цьому розумітися.
Я Вам безмежно дякую за цей випуск ❤я мама хлопчика з аутизмом і я мрію щоб знання про аутизм і інші особливості розвитку розповсюджувалися. Я мрію щоб наше суспільство мало розуміння що таке нейровідмінна людина і це хоч маленький, але крок до цього ❤ сподіваюсь інші блогери і канали теж побачать це і зроблять подібні випуски. Сердечно дякую 🙏
Підозрювала у себе аутизм. Але ця героїня дуже складно все розкладає по поличках, при цьому викликаючи неймовірну симпатію до себе.
То може і для мене не все втрачено?..
Дякую, що запросили саме її ❤️❤️
Дуже потрiбна така розмова , дякую Юлi ! ❤❤❤
Дайте два випуски! Дуже цікаво!❤❤❤
Дякую Жовтим Кедам за дуже цікаву розмову
Дякую Юлія вам....🌷🌷🌷. Дякую Анні - цікаво і корисно.
Дуже корисна розмова ❤
На часі вчитися поводитися з іншими людьми як Люди- з повагою і бажанням допомогти. Такі відео допомагають зрозуміти, що саме ми можемо зробити для людей з інклюзією 🫶.
Побільше таких гостей! 🙏🙏💙💛👍👍👍
Як же я сумую за своїм Києвом.❤
Дякую, Юліє, за гостю
Дуже цікаво і інформаційно! І корисно послухати всім для розуміння в ставленні до людей.
Дякую за цю гостю! Складно відірватись, дуже цікаво було слухати.
Дякую, дуже чудова гостя.
Дуже цікава гостя, важлива розмова, актуальна тема. Дякую
Дякую за цінний контент. Імовірно, починається переоцінка суспільних цінностей, оскільки людей, які мають ті чи інші «відхилення» від конвенційної суспільної норми стало уже настільки багато, що вони вже своєю присутністю формують нову норму.Порівняймо це з прогнозами лікарів, які твердять, що 2050 року кожен другий новонароджений буде аутистом
Цікава гостя. Було цікаво почути людину. РАС - ми маємо вчитись з цим жити та співіснувати. Важливе інтерв'ю.
Дякую за цю зустріч і розмову.
Дякую
Жвава розмова
людина з крилами - та, звичайна подія, не звертайте уваги 😊
Дякую за це відео. Дуже важливо було почути, що я ок
Дуже дякую! Дуже важливий ефір!
Дякую за чудову гостю.
Дуже, навіть не знаю яке слово підібрати, зворушливо.😊 По своїй роботі, один час, багато зустрічався з аутистами, але таку унікальну людиною бачу вперше. Щастя вам!
Ну на дорозі я не заклякаю, але всі інші ознаки про мене, і дивно, я знав багато на перед, про що розповідатиме гостя. От коли щось починала казати, то знав про що говоритиме далі.
Надзвичайна гостя. Практично не була знайома з темою аутизму, і цей випуск розкрив дуже багато важливих аспектів. Дякую
Дякую за відео ❤
В провінційному місті питання аутизму чи дітей з особливими потребами -це біда. Тільки любов і розуміння в сімʼї рятує, на жаль. Я навчаю свою дитину-прости собі і прости іншим, вони не тямлять, що роблять.
Дівчата, дуже вам Дякую!!!🤗
Навіть в наші складні часи у аутичних людей є можливість хоча б бути почутими. Навіть не уявляю як складно було в радянські часи, коли людина не могла не піти на роботу, наприклад
Дякую ведучій за те, що вміє слухати
Дуже цікава теми. Не плануєте її розвивати з іншими гостями?
Лише ще один коментар на підтримку випуску з більш ніж 7 слів... 📝✅
Велике дякую за вашу роботу. Як завжди цікаво ❤
Дякуємо ЩИРО ВАМ! Завжди цікаво
Вподобайку поставив, тепер увімкнув, починаю слухати... 🆕🎧▶
Хай квітне український ютуб ❤
Підписалась!
Який красивий Київ, хоча занадто сухий, як Іспанія. ( Я звик, що він більш зелений. (
Вав....👍🌺🌺🌺
Уже вдруге потрапляю на інформацію про аутизм. Запідозрила у себе це у моїх 57 років, перебуваючи на самоті у... Мюнхені. І спілкуючись 95% лишень по-німецьки... У мене саме такі залежні стосунки з моїми чоловіками були ... Важко, дуже важко в дитинстві і юності іти на контакт, зближуватись... Краще завжди самій, самій з собою було цікаво і нетравматично...
Рекорд , з кількості сказаних слів.
намішали все до кучі, перемішали людей аутистичних з чутливими людьми.
Гіпер чи гіпочутливість до певних подразників часто і є аутичними проявами. А окремо сенсорні чутливості і є частиною нейровідмінності - серед аутизму, РДУГ та інших варіацій незвичної діяльності ЦНС
Моєму сину поставили РДУГ у 7 років і мені в той же день у 37 😮
Щось не дуже
Надали можливість людині висловитися, але що до розуміння про РАС -не дуже
Аутична людина, аутистичний спектр? Правильно?
Так. Загалом аутична людина і людина в аутичному спектрі - найкоректніші терміни назагал. Дорослі аутичні люди часом надають перевагу терміну "аутист/ка", хоч для декого це таки може бути образливим. "З аутизмом" вважається некоректним, оскільки нейровідмінність неможливо "відділити" від людини - це не хвороба, без якої людина може себе відчувати інакше
Як здивувалися би дівчата, що все це повʼязано з їх «половинками» чоловічої статі. І саме з патологіями мовлення (поганими, повторюваними словами) хлопців-«половинок», які молодші за них на 10-16 років.
Що мається на увазі під Аутичною групою? Дякую за відповідь💐
У фейсбуці група "Спитай аутиста" - де дорослі аутисти відповідають на питання батьків аутичних дітей про аутизм, здебільшого. "Аутизм по-дорослому" - група у фейсбуці дорослих аутистів, де вони комунікують і спілкуються між собою
Дякую, Ви дуже мені допомогли💐
❤❤❤❤❤❤❤❤❤
❤
Чи відрізняються симптоми при спілкуванні з незнайомцем або близькою людиною? Дивитись в очі, торкатись тощо.
Я дивлюсь в очі своїм батькам і друзям аутистам, але не всіх торкаюсь. Питання доторків більше залежить від тактильної чутливості. Є ті, кому обійматись геть ні, ні з ким. Є ті, хто визнає лише від близьких і санкціоновані.
Заважає бірка для одягу???? Цікаво
Доброго дня. Важлива тема, але поганий приклад людини з аутизмом. Так само, як і з Черноморцем. Таких людей з РАС( або аспергерів)приблизно 10-15% , а про інших дуже мало інформації. Майже немає інформації яка могла допомогати сім'ям з іншими 85% аутистів...
Нажаль знаю на особливому досвіді. Але нехай буде, хочь така інформація, дякую.
"Аспергери" - це застаріла термінологія. Як і "високо" чи "низькофункціональність". Кожна аутична людина стикається з величезною кількістю викликів щоденно - і можливість розповісти іншим від першого обличчя, що таке бути аутистом - дуже важливо для суспільства загалом. Аутичні люди мають говорити про себе, самоадвокація важлива. Для сімей з аутичними дітьми є групи підтримки, а коли розмова саме про аутизм - слухати таки варто дорослу аутичну людину
Дуже цікаво слухати цю гарну дівчину так само, як і Петра Чорноморця. Але у них зараз навіть Марцинковський навряд чи зміг діагностувати аутизм, або РАС. Приємно дивитися на ці успішні історії, але вони не мають жодного відношення до проблем дітей та сімей з дітьми з аутизмом. Це моя особиста думка.
@@user-tu3jp8re5iЦе доволі знецінююче - вважати, що якщо людина здатна говорити - вона приклад "успішної історії аутиста". Проблем значно більше й вони дуже різні, дуже часто вербальні аутисти мають ті ж самі проблеми у побуті, що й невербальні
Ну, ми з Марценковськими обидвома знайомі, і з старшим і з молодшим. Старший взагалі особисто всі тексти мої поширює і каже що згоден із кожним словом, і наживо теж. Молодший один із напевно вже п'яти хто на прийомі, хоча я за іншим зверталась, спершу писав РАС, а потім уже все інше. Тут не вгадали) Але публічні виступи це вибір між двома стільцями - виглядати достатньо схоже на невербальну дитину, але через це ж і не змогти донести стільки фактажу, скільки варто донести, або ж виглядати "як звичайна людина", але багато сказати, і сказати щоб почули. Я обираю друге, розуміючи, що будуть коментарі штибу "ця людина не виглядає як моя дитина, її аутизм неправильний або його нема", але це свідомий вибір, бо бути почутою і зрозумілою мені важливіше, ніж чергова валідація мого аутизму від нейзнайомців. Валідації мені в інших життєвих ситуаціях більш ніж достатньо, а от якісної інформації як для батьків, так і для дорослих, на жаль, недостатньо.
А от з інформацією дорослі, які вільно говорять усно, і можуть допомогти. Тому що старі діагнози Аспергер і Каннер об'єднали в один РАС саме тому, що всі інші досвіди, які не стосуються мовлення - мають ту саму природу. Сенсорні особливості, рутини, стими, ехолалії, перевантаження, переживаються подібно, просто одні можуть про це говорити, а інші ні. Або одні можуть це маскувати, контролювати, а інші ні. Те чи людина може контролювати, і си мже комунікувати визначатиме різницю потреби в підтримці, різницю в потребі в інвалідності, тьюторі, соц. допомозі - але в суті своїй це один і той самий стан. Коли дорослий який розмовляє усно, читає книгу чи пости дорослого, який не говорив до 4-5 років, або який взаємодіє через AAC - він все одно буде впізнавати свої стани.
Люди, схаменіться. Тепер розумні, що не мають вираженого стадного інстинкту, - аутисти)))
А чому не казати просто "аутист"? Нащо казати "аутична людина"? Хіба факт що це людина не є за замовчуванням?
Я би казала, але не всім комфортно так. І людям з медично-виховної сфери, і самим підліткам/дорослим. Наразі калька з autistic person це компроміс між звичним канцеляритом "людина з.." і "не обзивайте мене / мою дитину аутистом, дауном чи ще чимось".
@@neurodeerversity мабуть будучи дотичним до цієї сфери людина інакше сприймає. Бо бачить в якому контексті і з якою емоцією ці слова використовуються. Дякую.
@@neurodeerversity Ви дуже цікава людина, й дуже начитана. Вибачте, що витрачаю Ваш час, але Вам точно треба постійно "маскуватись"? Звучить як перманентна неможливість розслабитись і бути собою, це важко.
@@Barlog2012 Мені подобається, як маскування описує ютуберка I'm Autistic, Now What? у відео "But what does Masking feel like from the Inside?". Там про неможливість розслабитись і бути собою добре сказано. І про те, до скількох ментальних розладів призводить постійна неможливість бути собою, на щастя вже є дослідження. Наскільки активне багаторічне маскування аутичних рис корелює з розвитком тривожної, депресивної симптоматики, ОКР, вигорання, самогубних намірів... А якійсь мірі всім доводиться постійно, якщо враховувати, що деякі звичні міжлюдські речі, як-от усна мова, можуть не бути найбільш бажаним способом взаємодії.
А что плохого в том, чтобы быть аутистом? Ну аутист, и аутист. Я бы не скрывал, наверное.
Но завидую возможности запоминать много фактов и информации. Для меня запомнить хоть что-то из прочитанной книги - большая проблема. (
Так всі можуть бути артистами аутистами за такою подачою. Круто просто отримати інвалідність
Доросла людина в Україні, навіть офіційно діагностована, як аутист - не отримає інвалідність. І це приносить значно більше шкоди реальним аутистам, аніж могло б принести користі "псевдо" аутистам.
Юлечко, дякую за випуски. Запросіть,будь ласка,когось з "12 вартових". Вони рятують тварин. Це,думаю,цікаво,боляче і не зайве послухати...
Після серіалу "Сімейний консультант" хочеться дізнатися більше про таких людей